знакосталість
ЗНАКОСТА́ЛІСТЬ, лості, ж., спец.
Абстр. ім. до знакоста́лий.
Проміжок, на якому функція набуває значень однакового знака, є проміжком знакосталості функції (з навч. літ.);
Нулі функції не входять до проміжків її знакосталості (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)