знікчемлювати

ЗНІКЧЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНІКЧЕ́МИТИ, млю, миш, док., кого, що, розм.

Робити нікчемним.

Хоч би як вона [радянська влада] того “человека” знікчемлювала, як би його не принижувала, а в нього все була ілюзія, що він звучить гордо (Л. Костенко);

Тепер намагаються розтлити народ ізсередини, знікчемити його душу. Політика антиморалі й розбещеності в Україні призвела до руйнування сім'ї як осередку нації (з публіц. літ.).