зрезиґнований

ЗРЕЗИҐНО́ВАНИЙ, а, е, зах.

Покірний долі, примирений з долею.

Сталося несподіване: зрезиґнований лицар раптом збуджується дрібним прикладом наполегливої, незламної, вольової дії (з наук. літ.);

// Який виражає покірність, примиреність з долею.

Півтора місяця пізніше сей зрезиґнований настрій змінився значно (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. зрезиґнований — зрезиґно́ваний 1. який змирився, скорився долі (ст): Була тоді ще не розведена, хоч уже після того бурхливого періоду свого подружжя, коли ще билася як риба об лід, вмовляючи в себе, що її подружнє розладдя – це не органічна чужість двох істот...  Лексикон львівський: поважно і на жарт