зрезиґнований

зрезиґно́ваний 1. який змирився, скорився долі (ст): Була тоді ще не розведена, хоч уже після того бурхливого періоду свого подружжя, коли ще билася як риба об лід, вмовляючи в себе, що її подружнє розладдя – це не органічна чужість двох істот, а тільки непорозуміння. Тоді вже була зрезиґнована, хоч підсвідомо все ще інстинктивно чекала чогось від життя (Марська)

2. приголомшений, похнюплений, пригнічений, понурий (ст)

Значення в інших словниках

1. зрезиґнований — ЗРЕЗИҐНО́ВАНИЙ, а, е, зах. Покірний долі, примирений з долею. Сталося несподіване: зрезиґнований лицар раптом збуджується дрібним прикладом наполегливої, незламної, вольової дії (з наук. літ.); // Який виражає покірність, примиреність з долею.  Словник української мови у 20 томах