зубодер
ЗУБОДЕ́Р, а, ч., зневажл., жарт.
Зубний лікар.
– У чудовій поліклініці так само варварськи видирають зуби кліщами .. На Дмитра Борисовича ця сцена справила величезне враження. Він уважно стежив за зубодером, наче не вірив своїм очам (В. Владко);
Мав нагоду і повеселитись, слухаючи, як ревно вихваляли самих себе зубодери (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)