зубодер

ЗУБОДЕ́Р, а, ч., зневажл., жарт.

Зубний лікар.

– У чудовій поліклініці так само варварськи видирають зуби кліщами .. На Дмитра Борисовича ця сцена справила величезне враження. Він уважно стежив за зубодером, наче не вірив своїм очам (В. Владко);

Мав нагоду і повеселитись, слухаючи, як ревно вихваляли самих себе зубодери (Б. Левін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубодер — зубоде́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зубодер — -а, ч., розм. Зубний лікар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зубодер — Зубар, див. дентист Словник чужослів Павло Штепа