зіничний
ЗІНИ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до зіни́ця.
Акомодація й зіничний рефлекс дають змогу чітко і ясно бачити предмети на різних відстанях від ока при різному освітленні (з навч. літ.);
Зіниця обмежена зіничним краєм райдужки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)