зіничний

зіни́чний

-а, -е.

Такий, що стосується зіниці.

Зіничні рефлекси — зміна діаметру зіниць, яка виникає у відповідь на світлове подразнення сітківки, при конвергенції очних яблук, акомодації до різнофокусного бачення, а також у відповідь на різні екстрацептивні та інші подразники.

Значення в інших словниках

1. зіничний — зіни́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зіничний — ЗІНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до зіни́ця. Акомодація й зіничний рефлекс дають змогу чітко і ясно бачити предмети на різних відстанях від ока при різному освітленні (з навч. літ.); Зіниця обмежена зіничним краєм райдужки (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах