зіниця
зіни́ця
-і, ж.
1》 Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння.
|| розм. Райдужна оболонка ока.
2》 розм., рідко. Те саме, що око.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизіни́ця
-і, ж.
1》 Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння.
|| розм. Райдужна оболонка ока.
2》 розм., рідко. Те саме, що око.
Великий тлумачний словник сучасної української мови