Словник української мови у 20 томах

зіштовхування

ЗІШТО́ВХУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зішто́вхувати і зішто́вхуватися.

Зіштовхування між молекулами і зіштовхування молекул між стінками посудини відбуваються за законами пружного удару (з навч. літ.);

* Образно. Від зіштовхування між спогадами викрешувалась іскра (Любко Дереш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зіштовхування — зішто́вхування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови