зіщулювання

ЗІЩУ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зіщу́лювати і зіщу́люватися.

У дітей страх чи тривога можуть виражатися плачем, вибухами гніву, завмиранням, зіщулюванням (з навч. літ.);

Зморшки в куточках очей і на повіках можуть бути наслідком зіщулювання очей від яскравих променів сонця й пилу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. зіщулювання — зіщу́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зіщулювання — зщулювання, -я, с. Дія за знач. зіщулювати, зіщулюватися, зщулювати, зщулюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови