зіщулювання
ЗІЩУ́ЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. зіщу́лювати і зіщу́люватися.
У дітей страх чи тривога можуть виражатися плачем, вибухами гніву, завмиранням, зіщулюванням (з навч. літ.);
Зморшки в куточках очей і на повіках можуть бути наслідком зіщулювання очей від яскравих променів сонця й пилу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіщулювання — зіщу́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зіщулювання — зщулювання, -я, с. Дія за знач. зіщулювати, зіщулюватися, зщулювати, зщулюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови