зіщулювання
зіщу́лювання
зщулювання, -я, с.
Дія за знач. зіщулювати, зіщулюватися, зщулювати, зщулюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіщулювання — зіщу́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зіщулювання — ЗІЩУ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. зіщу́лювати і зіщу́люватися. У дітей страх чи тривога можуть виражатися плачем, вибухами гніву, завмиранням, зіщулюванням (з навч. літ.); Зморшки в куточках очей і на повіках можуть бути наслідком зіщулювання очей від яскравих променів сонця й пилу (із журн.). Словник української мови у 20 томах