1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зіщулюватися

зіщу́люватися

і зщулюватися, -ююся, -юєшся, недок., зіщулитися і зщулитися, -люся, -лишся, док.

1》 рідко. Мружитися, прикриваючи очі повіками.

2》 Зібгавшись, скорчуватися, ніби зменшуватися в об'ємі (про людей, тварин).

|| рідко. Хилитися донизу, никнути (про рослини).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіщулюватися — зіщу́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зіщулюватися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док. Словник синонімів української мови
  3. зіщулюватися — ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ і ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗІЩУ́ЛИТИСЯ і ЗЩУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. рідко. Мружитися, прикриваючи очі повіками. Дід, збираючи з вусів бурульки, лукаво зіщулився (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 15). Словник української мови в 11 томах