зіщулювати
зіщу́лювати
і зщулювати, -юю, -юєш, недок., зіщулити і зщулити, -лю, -лиш, док., перех.
1》 Стулюючи повіки, прикривати (око, очі).
2》 Стискати, морщити (губи).
3》 Притискати до голови, прищулювати (вуха) (про тварин).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіщулювати — зіщу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зіщулювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- зіщулювати — ЗІЩУ́ЛЮВАТИ і ЗЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗІЩУ́ЛИТИ і ЗЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Стулюючи повіки, прикривати (око, очі). Троша зіщулив одне око й підморгнув до Ладі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 32). 2. Стискати, морщити (губи). Словник української мови в 11 томах