кабошон

КАБОШО́Н, а, ч., спец.

Коштовний або напівкоштовний камінь, відшліфований з одного або двох боків відповідно до його природних граней.

Знайдені під час археологічних розкопок стародавні діадеми були інкрустовані кабошонами круглої, овальної та мигдалеподібної форми (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кабошон — кабошо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кабошон — -а, ч. Опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кабошон — кабошо́н (франц. cabochon) опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.  Словник іншомовних слів Мельничука