кабошон

кабошо́н

-а, ч.

Опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.

Значення в інших словниках

1. кабошон — кабошо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кабошон — КАБОШО́Н, а, ч., спец. Коштовний або напівкоштовний камінь, відшліфований з одного або двох боків відповідно до його природних граней. Знайдені під час археологічних розкопок стародавні діадеми були інкрустовані кабошонами круглої, овальної та мигдалеподібної форми (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. кабошон — кабошо́н (франц. cabochon) опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений дорогоцінний камінь.  Словник іншомовних слів Мельничука