калебас
КАЛЕБА́С, КАЛАБА́С, а, ч.
У стародавніх Африці, Південній Америці, Новій Гвінеї – посудина для заварювання мате (у 2 знач.).
Індіанці виготовляли калебаси з гарбуза-горлянки, а іспанці з деревини палісандра, дуба, а також порцеляни, кераміки, срібла та інших матеріалів (з наук.-попул. літ.);
Оригінальним і найбільш поширеним є калебас, зроблений з гарбуза-горлянки. Великим попитом також користуються калебаси, зашиті в грубу шкіру (з навч. літ.);
Калабас, виготовлений з гарбуза, після кожного використання слід чистити і добре висушувати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)