ками

КА́МИ, ів, мн., геол.

Горби і пасма округлої або видовженої форми з крутими схилами, які складені з піщаних і валунних відкладів.

Ками поширені в областях давнього зледеніння; в Україні вони розташовані на півночі Житомирської та Київської областей (з наук.-попул. літ.);

Висота камів становить від 2–5 до 30 м, вони мають круті схили, нерідко розташовані групами (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ками — Камы kames — Kämme, Kames – пагорби конічної форми, складені відсортованими шаруватими пісками, галькою і гравієм, іноді перекриті зверху плащем морени. Висота 6-30 м. Виникають біля внутрішнього краю материкових льодовиків при їх таненні.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ками — кам, мн. Невисокі горби й пасма з округлими обрисами в плані.  Великий тлумачний словник сучасної мови