каракал
КАРАКА́Л, а, ч.
Хижий ссавець родини котячих, поширений у пустелях Африки та Азії.
Каракал зовнішньо нагадує рись. Його зображення дійшли до нас ще зі Стародавнього Єгипту (з наук.-попул. літ.);
Каракала за розміром можна порівняти з вівчаркою. Його висота в холці – 50 см, довжина з хвостом – 1,20 м, важать дорослі каракали близько 25 кг (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)