карюк

КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч.

Вид столярного клею.

Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (І. Нечуй-Левицький);

В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (І. Франко);

Тоня занесла човна в глибину елінгу, де пахло столярним клеєм карюком і мокрим деревом (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. карюк — Кару́к, карюк: — столярний клей [21]  Словник з творів Івана Франка
2. Карюк — Карю́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. карюк — карук, -а, ч. Вид столярного клею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. карюк — КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч. Вид столярного клею. Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (Н.-Лев., І, 1956, 170); В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. карюк — Карюк, -ка́ м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.  Словник української мови Грінченка