карюк
Карюк, -ка́
м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Словник української мови ГрінченкаКарюк, -ка́
м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.
Словник української мови Грінченка