каструля
КАСТРУ́ЛЯ, і, ж.
Металевий посуд (перев. циліндричної форми) з однією-двома ручками і кришкою, в якому варять страви.
Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників і почала по одному кидати їх в каструлю (І. Сенченко);
На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря (Д. Ткач);
Вночі приходив Григорій, гучно тупотів ногами, гримів каструлями, відшукуючи захололу вечерю (П. Загребельний);
Біля порогів джмелями гули мідні лискучі примуси, на яких щось смачно булькало в пузатих каструлях і шкварчало на чорних, закіптюжених сковорідках (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)