касування
КАСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. касува́ти.
Гетьманові належить помилування засуджених, полегшення кари й загальне прощання зроблених карних учинків з касуванням проти них переслідування й визволення їх від суду й кар (В. Винниченко);
Користуючись підтримкою царського уряду, православна ієрархія домагалася повного касування наслідків унії на контрольованій нею території (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)