катакомбний
КАТАКО́МБНИЙ, а, е.
Те саме, що катако́мбовий.
Є пречудові акварелі Реймана, які дають набагато краще уявлення про характер катакомбного малярства, аніж Вільпертова публікація (П. Загребельний);
Він стояв у мініатюрній катакомбній церкві, викопаній першими насельниками печерських горбів з благословення святого Антонія, перед святими мощами мучеників за віру християнську (Г. Тарасюк);
// Пов'язаний з катакомбами.
Поширення катакомбної культури спричинилося до зникнення ямних старожитностей у степу та на півдні лісостепової смуги України (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)