катерець
КАТЕРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Зменш.-пестл. до ка́тер.
Трах-тах-тах!.. – іде по хвилі Катерець моторний (Микола Чернявський);
Повний місяць стоїть угорі над зачарованим плавневим краєм, і припізнілий катерець з написом на борту “Рятувальний”, вимчавшись на просторе, самітний іде по місячних сяйвах, рівним гудінням розтинає тишу нічну (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)