катма

КАТМА́, КАТМА́Є, пред., кого, чого, розм.

Те саме, що нема́.

– Чи ти ж хоч сорочку перемінив, чи, мабуть, у тебе й сорочки катмає? – трохи згодом питає мати (Панас Мирний);

От зійшлися ми та й балакаємо: а давай будемо лічити панову землю, коли своєї катма (С. Васильченко);

А де ж наживи дух витає, Де загрібають обома Під себе, звісно, всякий знає, Що там ладу уже катма (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. катма — катма́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. катма — розм. Нема, немає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. катма — НЕМА́Є (НЕМА́) предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́ (КАТМА́Є рідко) розм., ЧОРТМА́ (ЧОРТМА́Є рідко) розм., ТРЯСЦЯМА́ розм. рідко, БІ́ГМА́ заст. Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався.  Словник синонімів української мови
4. катма — КАТМА́, КАТМА́Є, розм. Нема, немає. — Та й грошей у мене тепер катма, — бідкається Грицько (Мирний, І, 1949, 275); А де ж наживи дух витає, Де загрібають обома Під себе, звісно, всякий знає, Що там ладу уже катма (Воскр., З перцем!...  Словник української мови в 11 томах