кахльовий
КАХЛЬОВИ́Й, а́, е́, рідко.
Те саме, що кахля́ни́й.
В широких отворах вікон біліли кахльові печі, немов зуби в щелепах кістяка (М. Коцюбинський);
Тисячний раз слухала кахльова піч завжди таких самих розмов (Б.-І. Антонич);
Я смалив цигарку, притулившись у кутку бiля теплої кахльової печi, i боявся сколихнути тихий плин жiночої журби (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)