кахлина
КАХЛИ́НА, и, ж., розм.
Одна плитка кахлів; кахель, кахля.
Василь Iванович вiдмахнувся вiд погроз i прикипiв до кахлини з качкою (М. Стельмах);
У Музеї історії Києва його зацікавили старий годинник із зозулею, бісерна вишивка, пічні кахлини, унікальний шаховий столик (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)