Словник української мови у 20 томах

кахлевий

КАХЛЕ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що кахля́ни́й.

Поклавши її [валізу] на помості близько кахлевої печі, прикляк [капітан] коло неї (І. Франко);

Важке дерев'яне ліжко, вкрите ведмежою шкурою, причаїлося за пукатим кахлевим коминком (Іван Ле);

Я опинився у просторій кухні, посередині якої стояв стіл, а в куті була старенька кахлева піч (Ю. Винничук);

На підлозі – здута від сирості кахлева плитка (Любко Дереш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кахлевий — кахле́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кахлевий — -а, -е. Те саме, що кахляний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кахлевий — КАХЛЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що кахля́ни́й. Поклавши її [валізу] на помості близько кахлевої печі, прикляк [капітан] коло неї (Фр., VI, 1951, 473); Важке дерев’яне ліжко, вкрите ведмежою шкурою, причаїлося за пукатим кахлевим коминком (Ле, Україна, 1940, 33).  Словник української мови в 11 томах