кахлевий
КАХЛЕ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що кахля́ни́й.
Поклавши її [валізу] на помості близько кахлевої печі, прикляк [капітан] коло неї (І. Франко);
Важке дерев'яне ліжко, вкрите ведмежою шкурою, причаїлося за пукатим кахлевим коминком (Іван Ле);
Я опинився у просторій кухні, посередині якої стояв стіл, а в куті була старенька кахлева піч (Ю. Винничук);
На підлозі – здута від сирості кахлева плитка (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)