кахлевий
КАХЛЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що кахля́ни́й.
Поклавши її [валізу] на помості близько кахлевої печі, прикляк [капітан] коло неї (Фр., VI, 1951, 473);
Важке дерев’яне ліжко, вкрите ведмежою шкурою, причаїлося за пукатим кахлевим коминком (Ле, Україна, 1940, 33).
Словник української мови (СУМ-11)