кахляр

КАХЛЯ́Р, а́, ч.

Робітник, майстер, який виробляє кахлі.

У XIX ст. майже всі знамениті українські гончарі були водночас і прекрасними кахлярами (з навч. літ.);

У XVII –XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кахляр — кахля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кахляр — -а, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159).  Словник української мови в 11 томах