кахляр
КАХЛЯ́Р, а́, ч.
Робітник, майстер, який виробляє кахлі.
У XIX ст. майже всі знамениті українські гончарі були водночас і прекрасними кахлярами (з навч. літ.);
У XVII –XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахляр — кахля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кахляр — -а, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159). Словник української мови в 11 томах