1. Орфографічний словник української мови

кахляр

кахля́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахляр — -а, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. У XIX ст. майже всі знамениті українські гончарі були водночас і прекрасними кахлярами (з навч. літ.); У XVII –XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Словник української мови у 20 томах
  3. кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159). Словник української мови в 11 томах