кахляр
кахля́р
-а, ч.
Робітник, майстер, який виробляє кахлі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахляр — кахля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. У XIX ст. майже всі знамениті українські гончарі були водночас і прекрасними кахлярами (з навч. літ.); У XVII –XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Словник української мови у 20 томах
- кахляр — КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159). Словник української мови в 11 томах