кахляр
КАХЛЯ́Р, а́, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі.
В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159).
Словник української мови (СУМ-11)