кахляний

КАХЛЯ́НИЙ, я́на́, я́не́. Прикм. до ка́хлі.

Кахляна плитка;

// Зробл. з кахлів.

Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: Кахляну грубу, білу стелю (Стар., Поет. тв., 1958, 190);

// Покритий кахлями.

В залі були білі стіни, біла стеля і навіть біла кахляна підлога (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 136).

Значення в інших словниках

1. кахляний — кахля́ни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кахляний — -яна, -яне. Прикм. до кахлі. Кахляна плитка. || Зробл. з кахлів. || Покритий кахлями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахляний — КАХЛЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до ка́хлі. Елементи народної орнаментики на рельєфних кахляних плитках використовувались у Галичині на фабриках Коломиї, Галича, Львова (із журн.); // Облицьований, вимощений кахлями.  Словник української мови у 20 томах
4. кахляний — Кахля́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кахляний — Кахля́ний, -а, -е = кахельний.  Словник української мови Грінченка