каюр

КАЮ́Р, а, ч.

Погонич оленів або собак, запряжених у нарти.

Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (І. Багмут).

Значення в інших словниках

1. каюр — каю́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каюр — -а, ч. На Півночі – назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каюр — каю́р (ненецьке) погонич запряжки собак.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. каюр — КАЮ́Р, а, ч. На Півночі — назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти. Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (Багмут, Щасл. день.., 1959, 183).  Словник української мови в 11 томах