каюта

КАЮ́ТА, и, ж.

Житлове приміщення на кораблі для членів екіпажу й пасажирів.

В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський);

Маленький гурток подорожніх притих, не почуєш і слова, лише по каютах порожніх іде якась жаска розмова (Леся Українка);

Оглянувши себе в дзеркало, боцман Смола вийшов із своєї каюти (Д. Ткач);

// Службове приміщення на кораблі певного призначення.

Знайшовши помічника Сашу Лялича, командир пройшов з ним у маленьку каюту, яка служила складом запасних частин і мастила (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. каюта — каю́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каюта — -и, ж. Житлове приміщення на кораблі для екіпажу й пасажирів. || Службове приміщення на кораблі певного призначення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каюта — каю́та (голл. kajuit) окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових потреб.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. каюта — КАЮ́ТА, и, ж. Житлове приміщення на кораблі для екіпажу й пасажирів. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349); Маленький гурток подорожніх притих, не почуєш і слова, лише по каютах порожніх іде якась жаска розмова (Л.  Словник української мови в 11 томах
5. каюта — Каюта, -ти ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.  Словник української мови Грінченка