каяк

КАЯ́К, а́, ч.

У деяких народів Півночі – схожий на байдарку човен, обтягнутий шкірою морських тварин.

Згадав Асуар, як бувало батько прив'язував його до каяка – маленької ескімоської лодки [човна], – як їхали вони поміж кригами... (Мирослав Ірчан);

На ріках ескімоси використовували каяки довжиною від 9 до 12 метрів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. каяк — кая́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каяк — -а, ч. Невеликий човен у деяких народів Півночі, схожий на байдарку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каяк — кая́к (ескім.) легкий шкіряний одномісний човен з дволопатевим веслом у ескімосів та інших народів Півночі.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. каяк — Суцільний або складаний човен, туристичний чи спортивний, у якому веслувальник сидить обличчям до напрямку руху.  Універсальний словник-енциклопедія
5. каяк — КАЯ́К, а́, ч. Невеликий човен у деяких народів Півночі, схожий на байдарку. Згадав Асуар, як бувало батько прив’язував його до каяка — маленької ескімоської лодки [човна], — як їхали вони поміж кригами… (Ірчан, II, 1958, 104).  Словник української мови в 11 томах