каяний

КА́ЯНИЙ, а, е, рідко.

Який розкаявся; розкаяний.

Бог любе [любить] грішника, але каяного (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. каяний — Каяний, -а, -е Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка