квартирантка
КВАРТИРА́НТКА, и, ж.
Жін. до квартира́нт.
Катюша з своєю сестрою і квартиранткою .. сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Леся Українка);
Скоріше почувала [Таня] себе дома квартиранткою, ніж дочкою (О. Копиленко);
Гості вже почали сходитися. Першою прийшла квартирантка Марія Прохорівна (Б. Антоненко-Давидович);
– Вона боїться, щоб я на іншу станцію не пішла. Де тепер її мама візьме серед року нову квартирантку? – злорадісно пестить свої думки Дарка (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)