квартирантка
КВАРТИРА́НТКА, и, ж. Жін. до квартира́нт.
Катюша з своєю сестрою і квартиранткою.. сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Л. Укр., V, 1956, 235);
Скоріше почувала [Таня] себе дома квартиранткою, ніж дочкою (Коп., Вибр., 1948, 31).
Словник української мови (СУМ-11)