квестура
КВЕСТУ́РА, и, ж.
1. Посада і обов'язки квестора (у 1, 2 знач.).
Знав Фабій лиш, що Красс перед трьома роками Став квестором і тую певність мав, Що за той час, уже квестуру відслуживши, В сенаті крісло він займав (І. Франко).
2. В Італії – місцеве поліцейське управління.
Респондент продовжив шлях на північ, але не до ортодоксійної [ортодоксальної] церкви .. і не поліційної квестури (Ю. Андрухович);
Відомство квестора в сучасній Італії називають квестурою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)