кволість

КВО́ЛІСТЬ, лості, ж.

Стан і властивість за знач. кво́лий.

У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко);

Анатолій подолав кволість, що згинала коліна, валила з ніг (М. Руденко);

Йому боліло, та раптом збагнув, що кашель уже давно не б'є його, і кволості особливої немає (Н. Околітенко);

Не сподівався, що душевне сум'яття може переходити у фізичну кволість. Мені потрібна була точка опертя (О. Шугай);

– Помилка!.. Адже тисячі дурнів, отаких, як я, століття повторюють її. А через що? Через косність розуму, через кволість духу (О. Довженко);

Українська нація не мала своєї буржуазії .. Звідси вже випливала й нерішучість та кволість тої течії, яка тільки ідеологічно готова була заступати інтереси української буржуазії (есефи [соціалісти-федералісти]), якої ще не було в дійсності (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. кволість — кво́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кволість — Слабість, слабкість і всі п.ф. від КВОЛИЙ; квіль, кволь.  Словник синонімів Караванського
3. кволість — див. слабість  Словник синонімів Вусика
4. кволість — -лості, ж. Стан і властивість за знач. кволий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кволість — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
6. кволість — Кво́лість, -лости, -лості, -лістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кволість — КВО́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. кво́лий. У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (Донч., V, 1957, 305); Анатолій подолав кволість, що згинала коліна, валила з ніг (Руд.  Словник української мови в 11 томах
8. кволість — Кво́лість, -лости ж. Слабость, хилость.  Словник української мови Грінченка