квітникарка
КВІТНИКА́РКА, и, ж.
1. Жін. до квітника́р.
Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (О. Гончар);
Вона працювала чи то двірничкою, чи то квітникаркою у цьому парку й щоразу, забачивши його, сміялася (Ю. Мушкетик).
2. Те саме, що квітка́рка.
Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич);
Дівчинка спокійно пояснила, що вона живе у дорослої квітникарки, яка продає квіти на базарі (О. Іваненко);
Француз затримав свою машину біля одної з квітникарок, взяв у неї букетик синіх .. фіалок (П. Загребельний);
Божевілля чигає по підземному переході блудними посмішками квітникарок, ромашковим соромом і нудотою пригорілої кави (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)