квітникарка

КВІТНИКА́РКА, и, ж.

1. Жін. до квітника́р.

Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (Гончар, Тронка, 1963, 165).

2. Те саме, що квітка́рка.

Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Смолич, II, 1958, 113);

Француз затримав свою машину біля одної з квітникарок, взяв у неї букетик синіх.. фіалок (Загреб., Європа. Захід, 1961, 42).

Значення в інших словниках

1. квітникарка — квітника́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. квітникарка — -и. 1》 Жін. до квітникар. 2》 Те саме, що квіткарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квітникарка — КВІТНИКА́РКА, и, ж. 1. Жін. до квітника́р. Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (О.  Словник української мови у 20 томах