квіточник

КВІТО́ЧНИК, а, ч., діал.

Квітник.

По обох боках [шляху] можна видіти дерев'яні домики з квіточниками (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. квіточник — квіто́чник іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. квіточник — -а, ч., діал. Квітник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квіточник — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І.  Словник синонімів української мови
4. квіточник — КВІТО́ЧНИК, а, ч., діал. Квітник. По обох боках [шляху] можна видіти дерев’яні домики з квіточниками (Кобр., Вибр., 1954, 18).  Словник української мови в 11 томах