кенотаф
КЕНОТА́Ф, а, ч.
У народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту, Середньої Азії – надгробок у вигляді гробниці, споруджений не на місці поховання померлого.
Поховаємо Марка біля його батька та матері. Марко належить їм. А ви можете вдовольнитися кенотафом, як колись греки (П. Загребельний);
У головному залі мавзолею Тадж-Махал містяться тільки кенотафи – розкішно прикрашені фальшиві гробниці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)