кератит

КЕРАТИ́Т, у, ч., вет., мед.

Запалення рогівки ока.

Кератит виявляється переважно помутнінням рогівки, виразкою, болем і почервонінням ока. Може мати травматичне або інфекційне (грип, туберкульоз та ін.) походження (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кератит — керати́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кератит — -у, ч., мед. Запалення рогівки ока. Травматичний кератит — кератит, що виникає при непроникаючих травмах рогівки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кератит — керати́т [від грец. κέρας (κέρατος) – ріг] запалення рогівки ока; виникає при ушкодженнях рогівки, а також як ускладнення кон’юнктивіту, туберкульозу тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кератит — КЕРАТИ́Т, у, ч. Запалення рогівки ока. Одночасно з.. кератитом.. спостерігається глухота, викликана ураженням внутрішнього вуха (Хвор. дит. віку, 1955, 269).  Словник української мови в 11 томах